Інформація для українських журналістів - вона фінансується. Інше питання у якому обсязі. Але у заголовку помилка, типова депресивна помилка, деструктивна помилка.
ПС. Копія у
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif?v=92.1){kind=small}
warondepression | | Станіслав (![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small} stanislav_ab) wrote, |
Знову помилка у заголовку (тепер 5-й канал)
Чому не фінансується українська армія?
Інформація для українських журналістів - вона фінансується. Інше питання у якому обсязі. Але у заголовку помилка, типова депресивна помилка, деструктивна помилка.
ПС. Копія уwarondepression
Інформація для українських журналістів - вона фінансується. Інше питання у якому обсязі. Але у заголовку помилка, типова депресивна помилка, деструктивна помилка.
ПС. Копія у
warondepression 
February 5 2007, 21:24:10 UTC 5 years ago
February 5 2007, 22:56:52 UTC 5 years ago
February 5 2007, 23:00:07 UTC 5 years ago
February 5 2007, 23:22:40 UTC 5 years ago
February 6 2007, 00:49:20 UTC 5 years ago
2. можна спитати у п. Ласкавого, припускаю. дотепер він вже мав з журналістами поспілкуватися достатньо, щоби зав"язати контакти, які може щось і поворушать.
3. зараз спитаємо у oliva_oliva, чи є хтось, хто займається моніторинґом.
February 6 2007, 09:06:44 UTC 5 years ago
Насправді в укр.журналістиці всього одна проблема на сьогодні - бум видань і фантастичний дефіцит кадрів.
Новачків треба вчити. Але на то немає часу, бо треба ж випускати номери/новини/програми. Із випускниками журфаку ще гірше - їх треба ПЕРЕВЧАТИ.
В журналістиці зараз купа нових облич - людей зелених зовсім. Не то шо без фахового досвіду, без життєвого взагалі.
Крім того, хто їх вчитиме і чому, коли Яневський - люди ніби-то з досвідом і "всьо такоє" формулуює для опитування питання так, що ним же підштовхує людей до дуже конкретної відповіді.
Так шо проблема системна.
Боремося як можемо.
У нас в редакції прийшли до системи інтернів. Люди мінімум півроку мають з нуля вчитися журналістиці, допомагаючи штатним журналістам і виконуючи найпростіші завдання по пошуку інформації і т.ін.
Двох-трьох вже перевели в штат. Дехто зразу "відпадає". Особливо ті, хто хоче всьо (бути звіздою) і зразу.
Сподіваюся відповіла:)))
February 6 2007, 14:39:42 UTC 5 years ago
February 6 2007, 15:08:08 UTC 5 years ago
Ні, такого ніхто не проводить. Принаймі я не чула.
У нас в журналі такая внутрішня "самоустановка" - ми позитивне видання. Тобто якраз те, що Ви говорите - навіть в описі негативного має бути якийсь позитив. Однак важко буває цього дотримуватися...
Ось, наприклад, я написала репортаж про те, як через дурість уряду в гніє зерно і терплять збитки всі - від трейдерів до фермероів. А урядовець на це реагує ось так: http://www.korrespondent.net/main/17808
До того ж у нас ще й загальна традиція така народна - поплакатися як нам гірко-тяжко.
На 1+1 вже кілька років виходить програма Ольги Герасим"юк. Груба імітація Шоу Опри. Ви просто подивіться заради цікавості одну Герасим"ючки і одну Опри. Підряд. Просто задля порівняння.
У Опри просто випирає позитив - є проблема і є людина яка проблему поборола. Вони обговорюють це, жартують, показують всій країні, що це можна побороти.
У Герасим"ючки всю програму (вибачайте) сльозі-соплі-ридання. Сама ведуча напівтрагічнім голосом з надривом причитає "і вам було тяжко? так? аяяяй...". І вся країна дивиться і ридає, і думає "слава богу в мене ще не найгірше життя" (ну, типу, в мене згоріла хата, то хай і в сусіда хоч корова здохне).
Не знаю, чи це менталітет. Чи просто має вимерти покоління рабів-нитиків.
February 6 2007, 15:26:11 UTC 5 years ago
February 6 2007, 16:03:56 UTC 5 years ago
Якось керівник українського бюро ВВС на запитання її колег-журналістів, чому ВВС про Україну показує тільки погане, резонно відповіла: "Сорі, але ми у ваших інформаційних потоках нічого іншого не бачимо. Я би із задоволенням зробила сюжет про щось хороше, але підкажіть мені про що. Я тут тільки пів-року, а ви тут живете і краще знаєте, що б ви хотіли показати іншим про себе".
З іншого боку найбільшу популярність мають програми про кримінал, програми типу Герасим"ючкиної, і тупі серіали. Відповідно в них більш дорога реклама, а це більш вигідно з т.з. бізнесу. Якшо якесь медіа на це не зважає, то будьте впевнені, що це медіа - не бізнес. А якщо медіа - не бізнес, то...... В Україні взагалі по пальцях можна порахувати медіа, які є бізнесом, а не кишеньковим тамагочі.
Хоча, звичайно, на жаль, Україна (українські медіа) є, як каже Мартін Нанн, найкращим спеціалістом із винесення брудної білизни на люди.
Взагалі це комплексна проблема. Важко отак однозначно знайти її першопричину і швидкие її рішення.....
February 6 2007, 16:45:58 UTC 5 years ago
February 8 2007, 20:21:17 UTC 5 years ago
ЗМІ як бізнес це ті, які не мають жодного (навіть гіпотетичного стосунку) до будь-кого, хто причетний до політики.
Не впевнена, що такого добра багато набереться. Все так взаємопов"язано, шо біс його розбере. От все життя думаєш, що видання в усіх відношеннях правильне, а потім тобі як пояснять хто там кому ким приходиться.... Тому не беруся тобі відповісти.
До того ж, навіть якщо видання дійсно створене як бізнес, то не факт, що в нього менеджмент мізки має адекватні... Маю реальні приклади, але сорі, тільки на кухні при зустрічі поки що можу таке розказувати... Скажу ще одне. Знаю одне видання, яке свій "серйозий статус" хоче зараз міняти на "таблоїд".
Щодо позитиву. У нас самих не завжди виходить дотримуватися власної установки "ми - позитивне(оптимістичне) видання". Але скажу тобі відверто - позитивна інформація в ЗМІ навіть серед самих ЗМІ вважається в Україні апріорі заказухою - "ага, бруду не налили, під дих не дали, козлом не назвали, значить це проплачена стаття". Пам"ятаю історію коли ми брали інтерв"ю в Ахметова (2002 рік). До нас відтоді стійко приклеїлася характеристика шо ми "с привєтом": і грошей/подарунків в Рената не взяли, і в статті не розмазали па стєнкє. Таке собі інтерв"ю з елементами репортажу "шо бачу-то співаю". Профайл про людину. Може хто й писав би більше позитиву, але може боїться "а колеги подумають, що продався"... Не знаю. Складна тема. Дуже неоднозначна. Немає відповіді "так"/"ні" чи "чорне"/"біле"...
5 years ago
5 years ago
5 years ago
5 years ago
5 years ago
5 years ago
5 years ago
February 6 2007, 17:07:20 UTC 5 years ago
February 8 2007, 20:22:18 UTC 5 years ago
5 years ago
5 years ago
5 years ago
February 6 2007, 16:49:58 UTC 5 years ago
February 6 2007, 17:09:01 UTC 5 years ago
February 6 2007, 17:48:47 UTC 5 years ago
Я наголошую - ніякої "специфіки сьогодення" в Україні немає! Це важливо зрозуміти. Ви хочете знати про глибокі, серйозні проблеми канадійського суспільства? Їх є у мене. Але ніхто в Канаді не скаже про "специфіку сьогодення", це життя, яке триває як в Україні так і в Канаді. Просто рівень розвитку певних суспільних інституцій різний, ріень бізнес інтегпації, ріень технологій. Але він різний всюди, десь більше, десь менше. Україна - частина глобального світу і глобальних процесів, навіть якщо українці цього (інформаційно) не відчувають. Тому, ІМХО, не слід робити "знижку на специфіку".
February 8 2007, 23:36:13 UTC 5 years ago
February 8 2007, 09:07:41 UTC 5 years ago
February 6 2007, 10:39:09 UTC 5 years ago
Он Кіпіані у "Фокус" вже навіть через жж кадри шукає (http://vaxo.livejournal.com/58453.html
Дожилися...
February 8 2007, 09:09:24 UTC 5 years ago
ось його вам:)
http://www.telekritika.kiev.ua/arti
але здається це "разова акція"...
хоча, може на телекритиці ще знайдете.
February 6 2007, 01:00:01 UTC 5 years ago
February 6 2007, 16:07:22 UTC 5 years ago
Якщо, звичайно, ЗМІ працює як бізнес, для якого важливі доходи від продажу і реклами, і тиражів.
February 6 2007, 20:57:48 UTC 5 years ago
February 7 2007, 08:59:12 UTC 5 years ago
шо тут же скажеш