Станіслав

Originally published at Живу в Глобальному Світі. Please leave any comments there.

It has been never better in Ukraine than today
Цю фразу, лише без знака запитання, я написав у листуванні на одій українській спільноті. При всіх наріканнях українців на недосконалість сьогоднішнього життя в Україні - а коли в Україні було краще? На розум приходить лише пара світлих плям:

1960- ранні 1970-ті в Україні (як втім і в Америці) вважаються таким щасливим часом відлиги і спокою. Що було у маленького українця в ці роки? Не було автомобілів, зате були переповнені жовті горбаті трамваї, в яких робітничий клас і трудову інтеллігенцію хитало на помальованих і порізаних грубих сидіннях по дорозі на роботу або в кінотеатр де показували переважно другосортне радянське або імпортне індійське кіно. Телевізор, періодика були переважно заповнені пропагандою і російською класикою. Доступ до всього надбання цивілізації (книг, суч. музики, сучасного театру) був жорстко модерований і цензурований. Фактично світ був урізаний наполовину, і на яку половину!

14 - 15 сторічча - оспівана козаччина, вільні люди на дикій землі. Порівняти якість життя тодішнього маленького українця до сьогоднішньої практично неможливо. Було практично неможливо подорожувати, доступ до освіти, просто книжок вкрай ускладнений, якість дозвілля теж неможливо порівняти. Як не дивно це той чи не єдиний період, коли українці почувалися щасливими. Але це почуття ніщо більше ніж інше сприйняття дійсності, вплив позитивно романтичного інформаційного середовища того часу. В фактичному порівнянні до можливостей, прав і свобод сучасного українця козаччина також значно програє.

Все? Які ще світлі плями в українській історії ми знаємо, які можна було б порівняти по якості життя з сьогоднішнім “бардаком” (молодою демократією)? Українська історія на всьому доступному відрізку часу це переважно рабство, війни і розбій… Мені здається це важливо зрозуміти, щоб усвідомити цей сьогоднішній набагато більш перспективний момент.

ПС. Для любителів депресивних текстів я можу написати наступну тему “Українці зважди жили гірше ніж канадці”. В Канаді були важки часи. були часи репресій і дискримінації, але ніколи це не наближалося до українських масштабів.

Originally published at Живу в Глобальному Світі. Please leave any comments there.

America Loves Michael Jackson
Раптом з’ясувалося, що Америка любить Майкла Джексона. Всі журнали, всі газети сьогодні вийшли з його найкращими фотографіями на обкладинках. Ті сами журнали і газети, що ще вчора змішували з грунтом його ім’я за контроверсійні вчинки.

Набожна китаянка-католичка в обідню перерву говорить співробітникам: “Запізнюсь з обіда на декілька хвилин. Зайду в церкву, помолюся за Майкла Джексона”. Лікар-експерт виступає на BBC: “Так, американці втратили свою перлину… Тому ми будемо з особливою уважністю і обережністю досліджувати матеріали судово-медичної експертизи…” Нахабний ді-джей на ванкуверському FM висмоктує з пальця якусь чергову версію його загибелі. Його відразу смикають за рукав. Він: “А що я?! Та увесь світ сьогодні вигадує свої версії…”

З’ясувалося, що у Майкла було сотні близьких друзів, які навипередки звинувачують один одного в упередженому ставленні до його довірливого. Не чув я лише Лайзи Мінеллі, його колишньої дружини, його батьків… Ті, хто ставилися до нього серйозно чомусь небагатословні.

Футболки з зображеннями Майкла зникли з магазинів, фабрики димляться випалюючи його CD і DVD, на провідних телеканалах нестихає медіа панахида… Майкла Джексона люблять. І є за що.

Originally published at Живу в Глобальному Світі. Please leave any comments there.

4302 American soldiers died in Iraq
За що загинули ці хлопці і дівчата з найзаможнішої країни в світі? Їх батьки скажуть за рідне місто і за Америку. Їх політики скажуть за Америку і за демократію. На мій погляд, вони загинули за Цивілізацію. За цю цивілізацію з її вічно недосконалими урядами і президентами, з її вірусами, щепленнями і Інтернетом. З її автобанами, кавярнями, аеродромами, товстими підручниками і її схудлими дітьми в Африці… Чи вони загинули за те, щоб зберегти цей статус-кво? Ні. Вони загинули за шанс це все покращити, адже покращити можна лише те, що існує. Всі ці революціонери, винахідники власного шляху,.. Дай Боже, щоб хоч зі світлим помислом,.. але сьогодні не їх день.

Сьогодні в Америці День Памяті (Memorial Day). В цей день згадують солдат, які загинули на війнах. 18 солдат України, які загинули в Іраку - сьогодні також і їх день. Вони також загинули за Цивілізацію у цій від початку нерозумно розпочатій війні.

PS. 118 канадців загинули в Афганістані, за Канаду і за нашу спільну цивілізацію. Героям Слава, як кажуть українці.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

For Georgia
Друзі з Едмонтону порадували пригостивши грузинським вином “Кіндзмараулі”. Вони купили його у звичайному винному магазині в Едмонтоні. Господарем магазинчику, доречі, є індус. Я з великою симпатію ставлюся до сучасної грузинської держави і тому… за що б ми не пили те вино, я пив його за Грузію. За нову Грузію, за її молодий, освічений, цивілізований, такий симпатичний мені уряд.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Shachtar Donetsk won UEFA Cup

Щойно повернувся додому з далекої подорожі, боязко зайшов на champion.com.ua і… отримав позитивний шок :-) Шахтар Донецьк виграв (Останній) Кубок УЕФА! Тепер не можу заснути, пишу поздоровлення всім з України, кого бачу на месенджері…

Один мій контакт, дуже поважний в творчих колах киянин, прийняв мої поздоровлення і зауважив, що перемога була б для нього більш блискучою, якби а) кубок виграло Динамо Київ (тут з киянином не посперечаєшся :-)) ) б) якби в Шахтарі було менше бразильців, а більше українців. Останнє примусило написати мені такий текст… (далі копія з месенджера)

...
(він)1:06 AM Сьогодня телефонував (...) тато. Поздоровляв. Але каже, що це перемога Бразилії:)
Я: Ні, тато полмиляється :-) Це глобальний світ і перемогла Україна. Під українським прапором перемога - значить українська
(він): Не знаю, як вам, а мені незрозуміло, чтому у Динаммо Київ, що перемагало Світ були українці і це було можливо. Не виховують молодь, як було колись, а беруть готових з інших країн. У німців-одін... ну, може два, а в нас майже усі...
1:09 AM Я: Просто футбол став більш технологічним. Він і раніше він був таким. Просто зараз український завод збирає телевізори СОНІ, а не Рубін. Ви хочете телевізор Рубін? В принципі і по такому ТБ ми отримували задоволення... Але зараз ми можемо придбати СОНІ - інший час і інші технологічні підходи. В тому числі до покупки гравців чи телевізорів...


Я хотів сказати, що в сучасному світі все менше важливо якої національності працівник (гравець) і все більше важливий результат. Шахтар це зрозумів, тому виграв Останній Кубок УЕФА. Вердер не зрозумів, або вдав, що не зрозумів, тому програв.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Call your Mom

Сьогодні, вже третій рік, як в Україні відзначається День матері. В Канаді це одне з найбільш народних свят, день не вихідний, але популярний і поважний. Те, що наближається День матері неможливо непомітити, бо напередодні у пятницю школяри тягнуть вулицями зі школи розмальовані вазони з квітами, велики малюнки, які не влізають в рюкзак, саморобні кукли… Для молоді, яка живе окремо від батьків це той день коли зателефонувати додому батькам просто must :-) Для сімейних дітей привід для родинної вечірки, family reunion. Мені дуже подобається, що у України з’явилося таку правильне, непафосне свято та ще й в один день з усім цивілізованим світом.

Originally published at Живу в Глобальному Світі. Please leave any comments there.

American boy got excited by Svitlana Loboda’s dance

Леонард Макнейр (Leonard McNair) живе в США. Якимось чином він знайшов кліп, який Світлана Лобода приготувала для Євробачення. Виступ і зовнішність Світлани так вразили молодого хлопця, що, як він сам пише, у нього “відпала щелепа”. “She has sex appeal, amazing voice, sexy clothing, crazy/fun-interesting song, and can dance!” - пише талановитий хлопчина. Чому талановитий? Подивіться, як він танцює і повторює рухи Світлани. Мені його виступ сподобався навіть більше ніж оригінал :-) Хлопець навіть прикрасив першу стіорнку свого сайту обкладинкою українського ТаблоID.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

India: the largest democracy goes vote

В ці дні в Індії відбуваються 15-ті демократичні вибори в історії цієї стаорвинної країни. «Найбільша демократія в світі йде на вибори» - багато світових новин виходять саме з таким заголовком. В Індії більше 700 млн. виборців, на вибори йдуть дві основні партії з високим рейтингом і десятки маленьких. Саме від маленьких партій, пророкують, і залежаиме доля майбутньої індійської коаліції. В Індії багато дискусій на тему «розчарування в демократії», але разом з тим саме в найбідніших її районах найактивніші виборці.

На фото: підтримка Бхартія Джанта (BJP) в індійському місті Ахмадабад. З сайту www.sky.com

Розділені географічно Індія і Україна мають на перший погляд багато спільного. В обох країнах відбулися мирні демократичні революціїї. Ну і санскрит, які відомо, має багато спільних слів з українськими: «тато», «буття», «багато»…

З мого особистого досвіду індуси надзвичайно демократичні і… різні люди. Маю товариша індуса-католика: народженого в Індії, в католицькій родині… Доречі, в Індії є також своя автокефакльна православна церква … Мав начальника свого часу, молодого індуса сігха у тюрбані - одна з найбільш працьовитих і світлих людин, яких я зустрічав… А потім працював з страшенно лінивим хлопцем родом з півночі Індії. Індуси різні, так само, як різні українці. Але і українці, і індуси, і канадійці, і американці належать сьогодні до однієї цивілізації.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Positive programming at Ukrainian ICTV channel

Добоі новини - 4 from SvitloNews on Vimeo.

“Добрі новини” - дивовижно правильна програма на українському телеканалі ICTV. Агресивна позитивність - правильна відповідь на засилля інформаційної депресії, інфантильності і маргінальності на українському телебаченні.

Оригінально опубліковано на Живу в Глобальному Світі. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Хто скаже сьогодні по якому телеканалу йшов суперпопулярний ще 20 років тому “Катрусін кінозал”? А в той час всі українці знали по якому (по 3-му). Телеканали втратили привязку до ручки тумблера і номер каналу на пульті вже мало що означає. Так само зміниться і Інтернет. Інтернет, яким ми його знаємо сьогодні, це гіпертекстові посилання і URL адреси. Одного дня посилання можуть стати у вигляді якихсь динамічних шарів (dynamic clicable layers), а URL замінять, наприклад, якісь динамічні локатори тексту… І Інтернет, принаймні яким ми його знаємо сьогодні, перестане існувати.

Але газети виживуть. Саме завдяки тому, що газета має фізичні властивості, які ніколи не замінить електронна версія: запах, шелест, шершавість. Ви знаєте, що найпопулярніші в Монреалі газети мажуть руки чорнилом? Монреаль це мекка нових технологій і батьківщина другої найбільшої в світі друкувальної компанії Quebecor World Inc. Вони б могли собі дозволити друк на будьякому папері, але обирають саме такий, темнуватий з мікрощербинками, що хрустить, як французька булка і легко рветься від протягів в монреальському метро. Я не міг проїхати пару станцій, щоб не вимарати собі руки однією з монреальських газет. В кавярні, я завжди перегорну пару листочків такої газети. Тому, що запах цього паперу це для мене вже частинка запаху кави від Second Cup. Ви певно чули, що в Парижі прийнято кидати газети в метро під ноги і під вечір тонни паперу валяється на станціях. Думаєте це не можна було б зупинити простим штрафом або плакатами “Не кидай газету на підлогу!”. Це нікому не вигідно, бо це частинка сучасної паризької культури, частинка паризького (монреальського, торонтійського, ванкуверського,..) метро і це порятунок для друкованої преси одночасно. Завтра в вагон зайде черговий студент з паперовою склянкою кави, поставить на своєму 3G музику і гортатиме газету…

PS. Паперова преса фізична, а Інтернет віртуальний. Будь яка фізична річ має властивості, які недосяжні віртуально (відчуття на дотик напр.) Тому, коли інформації (завдяки Інтернет) стає через край, на передній план виходить навіть не якість інформації, а її презентація. Тому Інтернет не витіснить газету, як… молоко не витіснить хліб (хоча обидва продукти несуть такі необхідні білки в організм).

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

“Гуцули вірують, що світ існуватиме допоки люди малюють писанки. Цікава аналогія, якщо зважати на те, що багато людей вірують, що допоки Ґуччі випускає нові колекції світ моди має шанс дивувати” - сказав блоггер, що розмістив ці фотографії на www.trenddelacreme.com.

Отримав посилання на ці фотографії через українську е-розсилку в Канаді і не зміг втриматися, щоб не перепостити в своєму журналі. Тим більше скоро свято Воскресіння Господнього… На фотографіях осіння колекція ‘08 від відомий дизайнер одягу Ґуччі.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Рекламую новий український проект: “Хорошие Новости“. Я відразу написав їм листа привітання:

Свого часу, рік тому, я засновав Веб 2.0 (digg like) проект Гарні Новини З України. Нажаль я не міг вкласти у нього досить ресурсів і часу, я також розраховував на більшу участь читачів…. Проект я закрив. Але у вас інший, більш традиційний підхід і він має спрацювати.

Два побажання
- RSS живлення
- українська мова

По-моєму, це чудовий проект, який потрібно підтримувати.

PS. Мені в коментарях написала розробник іншого проекту Svito News Геніально! Гарні Новини з України - 2, той самий Веб 2.0 підхід але більше оброблено і, схоже, більш сучасно. Приєднуйтесь!
Дякую, що ви є! Буду рекламувати.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

The sweetest things in our life happens suddenly (English text follows)

Я написав цей текст англійською (нижче) і думав викласти у своєму журналі на Різдво. Але от зараз викладаю під час великого посту. Мій знайомий священик сказав мені, що постити можна не лише харчами, а насамперед вчинками, поведінкою. Мені здається це відео відповідає концепції посту… Принаймні фільм, у якому я з’явився як extras актор, дуже… постовий фільм. Фільм, який примушує задуматися про вчинки і про твій щоденний вибір.

Найяскравіші речі у житті трапляються несподівано. Нижче англійською про всю цю історію моєї появи в одному кадрі з голівудським актором Робом Лоу одного прекрасного сонячного дня.

****
The sweetest things in our life happens suddenly. One beautiful day of summer 2005 my son asked me to get him to actors agency as it is cool to be in movie :-) So, we’ve found such agency in downtown of Edmonton and Saturday morning we have applied for my son. While applying I was approached by a black lady working for this agency who asked: “Are you Polish or Ukrainian?.. Ukrainian? Than you must know a priest in this town. We need a priest for tomorrow!” So, I’ve found a church in Yellow Pages, but priest was on vacations. “No problem” said energetic lady: “You gonna be the priest. Please.”

Next day I was on the filming stage. The filming was a high standard as it appeared to me - a lot of filming equipment, big cool movie trucks, few streets blocked and part of a big hospital turned to filming area. Well Hollywood filming in Edmonton is a big deal.

“He is Ok. Ready to go” - surprised me make up lady. While other extras actors were seating in male up chairs for an hour I appeared at stage with no make up at all! “May be I am kind of spare priest?” I thought…

Et voila. I am in big old church in the heart of Edmonton in company of professional extras actors and top Hollywood actors reading scripts. They are friendly smiling to me and asking: “Are you a real priest or an actor?” And I am neither… Then filming begin. Nothing complicated to me. “Go out there, open the door, stay here and welcome the people coming out of your church”. Two shots and ready.

After this first time as a priest I was called by the agency two or three times more to be an extras actor. Then few month later I’ve got my photo by email from Hollywood. They mentioned that film is expected to be seen on Canadian TV on Christmas. The film is “The Christmas Blessing ” b.t.w. Funny, the day of premiere of this movie on Canadian TV I missed the episode with me at very beginning of the movie, but movie itself was so touchy.

And yesterday on TV I saw “The Christmas Shoes ” - the film made back in 2002 which is preceded The Christmas Blessing. My God I’ve got shocked! I have never seen more dramatic and the same time beautiful film about Christmas… I’d say this movie is so dramatic to me and so christmasy - all about that sacre meaning of that celebration. And Chris Low is outstanding in this movie. Guys, it was all not big deal to me until I saw the movie yesterday. I am just proud to be on this picture with Chris Low in such touchy and full of sense a motion picture.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Стаття на МедіаБізнес Рекламна втеча з розряду давно очікуваних. Ось і прийшов час Х для інтернет реклами – тенденціія переводу рекламних бюджетів в швидко зростаючу Інтернет індустрію загострилася з настанням кризи. Що роблять під час кризи? Переглядають свої проекти і бюджети на предмет їх неприбутковості і моральної вихолощеності. Часи коли бізнес тримався майже цілком на «старих добрих знайомих» отримали свого ревізора – кризу.

Ніколи не вірив у монетизацію блогів, як можливе джерело доходів. На монетизації можуть заробити або сплоггери, або ще якісь електронні щури. Прямий контакт з рекламодавцем rules. Блоґер, який пагано виглядає після ночей за компютером не має шансів стати успішним, бо його не запросять на корпоративну вечірку, в офіс поважної рекламної агенції. Цікаво, чи запитував хтось у проБлоґера Даррена Роуза скільки часу він проводить за чашкою кави з рекламодавцями? Впевнений несподівано багато часу.

Звісно, блог має бути не особистим журналом (як ось цей мій ЖУМЛ), а професійно заточеним, орієнтованим на цільову аудиторію блогом. Про це написано тонни корисної інформації на тій самій Блогосфері або у згаданого вище англомовного Даррена. Отже, з чого почати? Найперше подивіться на свою аудторію поглядом маректолога. На предмет хто вас читає і яким чином ця публіка цікава списку тих бізнесів, які зараз активно переводить в Інтернет свою рекламу (авто, електроніка, банки, харчова промисловість…). Підготуйте на папері свої CTR, CPM, цільову аудиторію (я про це питсав у статті Розмова блоґера з рекламодавцем). Теорія і гра в блоґера на цьому закінчується – далі реальний контакт з реальним рекламодавцем. Елементарні advertiser hunting кроки з нуля можуть бути наступними.

• Наберіть телефон у рекламі автоділера або дистрибутора електроніки
• Запитайте телефон рекламного відділа або ім’я рекл. агенції , яка обслуговує їх продукт.

Телефонуйте в ці відділи або агенції представляючись: «У мене професійний рекламний ресурс блог і 100-300 відвідувачів щодня з вашої цільової аудиторії, я хочу зустрітися з людиною відповідальною за вашу рекламу». Якщо вони не зацікавляться і у Вас не відбудеться предметної розмови – напишіть про це у своєму блозі. Можливо комусь це допоможе зберегти свої гроші, бо ця фірма очевидно довго не втримається на ринку.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Politics With New Bones

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Прочитав такий заголовок на сайті Простір змін, який асоційований з іменем Арсенія Яценюка. Ось моя відповідь.

Хочете радикальну теорію? Майбутнім України є… діти, а може онуки сьогоднішніх емігрантів. Одного дня до влади в Україні прийде еліта (або просто один президент з командою), яка буде розмовляти англійською мовою вільно. Ця еліта звернеться з пакетом пропозицій до українців за кордоном (на той момент це будуть мільйони). Пакет буде настільки розумним і правильним, що сотні тисяч українців в 1-10-му коліні приїдуть працювати, робити кар’єру і бізнес. Вони за декілька років зроблять з України те, про що віками мріяли їх предки. Вірніше, не лише вони зроблять, зроблять всі мешканці України на той час - просто критична маса ліберально мислячих, звиклих до корпоративної дисципліни і Code of Conduct на роботі і в побуті, знаючих які права вони мають еxpats змінять суспільну атмосферу в Україні. Не реалістична теорія? Подивіться на Ізраїль, Литву, Китай, Ірландію, Естонію, низку азійських тигрів де при владі саме такі еліти.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Початок Кризи
Вже пару років тому я читав в англомовній Мережі жорсткі коментарі, як неправильно, беззастережно видавалися кредити, зокрема під житло. Тому послідуюче падіння real estate ринку було більш меньш зрозумілим і прогнозованим. Потім виявилося, що проблема в фінансовому секторі ширше, всі заговорили про недбалість на Wall Street (вулиця в Нью Йорку з високою концентрацією провідних фінансових установ), а пізніше і про toxic credits (отруйні кредити), які розійшлися всім світом. Почали вливати мільярди, великі мільярди, так звані bailout packages (дослівно “парашютна” допомога) переважно в ту саму фінансову систему. Кажуть, що це допомагає… Я чув. як коментатор BBC саркастично зауважував президенту Міжнародного Валютного Фонду: “але ці парашюти не спрацьовують!”. “Спрацьовують!” - не менш категорично відповідав президент фонду “Без них було б гірше”… Це те, що ми маємо на цей момент.

Що Якщо…
Що, якщо криза набагато глибша? Якщо якщо “токсичні речовини” не лише в фінансовому секторі? Я навіть переконаний, є у мене таке відчуття, що не лише там. Неправильні рішення, викликані надмірно швидким ростом бізнес інфраструктури сучасного світу, неготовністю цієї інфраструктури до швидкості інформаційної ери, вони в _багатьох_ галузях світової економіки. Вільний ринок, структурно здоровий капітілізм просто випльовує ці токсичні речовини… Коли я чув про іновації Walmart щось підказувало мені: “такий підхід до відбору і презентації товару просто вб’є _первинне_ бажання його купувати і виробляти”. Коли я дивлюся північно американську рекламу останніх років я розумію, що рекламісти в гонитві за “вторинним сприйняттям” просто вбивають саме _первинне_ бажання купувати взагалі. Це те лише, що на поверхні. А скільки можливих помилок в глибині бізнес рішень?

Що Робити Сьогодні?
Тож, що ми маленькі і не дуже розуміючи можемо зробити? Переглянути ефективність свого маленького життя. Переглянути витрати і пріоритети витрат і терміново. Що їсть наш бюджет без очікуваного прибутку від цього в перспективі? Компютерні іграшки, чіпси, дорогі аксесуари - до кращих часів. Переглянути опції страхування авто і взагалі маршрут поїздок на авто щодня. Переглянути родинний бюджет, на що йдуть витрати, які можна скоротити без втрати для здоров’я і конкурентноспроможності… Переглянути резюме (!), порівняти його і переконатися, що воно конкурентноспроможне. Це не мої слова. це те, що я зараз читаю і чую зараз в соціально орієнтованих виданнях Канади, США, Британії (СВС, CNN, BBC). Якщо не оптимізувати свій спосіб життя сьогодні то ринок з’їсть вас як слабкого і крайнього…

Тут маленьке питання… А чи не зекономити час на веденні блогу, соціальних статтях і коментарях?.. Щось мені підказує, що “легкі” Інтернет технологіх випливуть і навіть попит на них зросте. Ну і, звісно, остання справа у кризовий час це “забити” на соціальні проекти, соціум відплатить тобі тим самим.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Вже через декілька годин після написання у цьому журналі статті Ловлячи депресивний ідіотизм новин на льоту… Rynok.biz видалив критиковану там статтю з свого сайту. Інша інформаційна агенція УНІАН, панічна стаття якої також згадується у моїй статті, пійшла далі і вчинила гідно солідному виданню. Наступного ж дня опублікувана стаття спростування з красномовною назвою Хто сказав дефолт? Експертів ООН перебрехали. Нажаль у виправданні нічого не говориться про те, яким чином український інформаційний простір народжує подібні статті-кошмарики і як такі неякісні небезпечні статті з’являються на тому ж УНІАН. Тому ідея громадського самозахисту від депресивних новин є досі актуальною.

PS. На додаток останні вимірювання індексу народного щастя в Європі. Українці вже очікувано найбільш критичні у самооцінках. Щоправда цього разу разом з болгарами і угорцями. Цікаво, що на англомовному форумі Болгарії можна також спостерігати протести деяких болгар проти “безперестанного плачу” cпіввітчизників

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Вже багато років я пишу на своєму журналі про інформаційну депресію в Україні. Ще у 2006-му створив ЖЖ спільноту WarOnDepressia, спробував створити digg like рейтинг GoodNewsFromUkraine.info але цей community support dependent проект не мав достатнього успіху і підтримки. Можливо спрацює інакше. Що, якщо за підтримки відомих в Україні журналістів, громадських діячив створити веб проект “Комітет Захисту Споживача Українських Новин”? Як ви думаєте? Не підкажете, хто з відомих в Україні і в українській Мережі міг би долучитися до такого комітету?

Виглядати це може технічно як веб сайт, який моніторить і відловлює неякісні за змістом, перекручені (як ось ця) або інформаційно незбалансовані новини. Комітет може оперативно реагувати і повідомляти редакторів газет про помилки і інформаційну контроверсійність опублікованої новини. Це також одне з місць куди може поскаржитися споживач новин.

PS. Хоч це технічно неважко, але я НЕ стану розпочинати практичні кроки Комітету сам, при пасивності інших українців, які вимушені споживати депресивні новини так само, якщо не більше ніж я сам

PSS. Проект перейшов у стадію створення сайту. Всім, хто висловив зацікалення у коментарях будуть вислані інструкції.

Оригінально опубліковано на Журнал Україноцентрично Мислячої Людини. Будь ласка, коментуйте на моєму особистому журналі.

Щойно декілька хвилин тому мій товариш з Києва по скайпу мені сказав, як він любить ставити “страшні заголовки” на банери, щоб привабити українську публіку. “Не боїшся, що ці заголовки прочитає твоя дитина?..” тільки й встиг я зауважити йому.

І ось черговий шедевр української депресивної журналістики. Стаття на Ринок.biz “ООН поставил Украину на первое место среди кандидатов на дефолт“. Прочитавши я здивувався такому різкому висновку, адже лише сьогодні на телеканалі BBC голова МВФ робив розгорнутий аналіз ситуації з кризою в Європі, зауважуючи, що “важка ситуація в Угорщині, в Україні, в Прибалтиці і загалом у всій Східній Європі”, але ніяким чином не виділяючи Україну з цього ряду. Тому прочитавши такий лякаючий заголовок я вирішив перевірити це і швидко знайшов у Мережі оригінальний репорт “World Economic Situation and Prospects 2009“. Нічого подібного про дефолт і особливу ситуацію в Україні там не говориться!!! Тобто чиста брехня і роздмухування депресії. Тоді я знайшов і статтю на УНІАН на яку посилається Ринок.biz як на оригінал цієї новини. Там також трохи панічно, але набагато зваженіше: “Україна впритул наблизилася до дефолту?” Тож звідки і навіщо беруться такі панічні заголовки в українській пресі? Чи не розуміють українські журналісти, що вони стріляють депресією по своїм сусідам, по своїй родині врешті? Яка дурість.

PS. Я написав редактору Ринок.biz, що в статті помилка